Польські банки готують мільярди для фінансування енергетичної трансформації, але вказують на інфраструктурні та регуляторні ризики

Польські банки готують мільярди для фінансування енергетичної трансформації, але вказують на інфраструктурні та регуляторні ризики

Енергетичний перехід формує один із найбільших нових ринків капіталу для польського банківського сектору, який вже акумулює фінансові ресурси для кредитування проєктів декарбонізації. Відповідно до оновленого Національного плану з енергетики та клімату, загальні інвестиційні потреби для трансформації економіки Польщі до 2040 року оцінюються на рівні 1,6 трлн злотих, з яких від 390 до 486 млрд злотих необхідно спрямувати виключно в сектор електроенергетики до кінця поточного десятиліття.

Фінансові установи демонструють суттєве зростання обсягів портфелів сталого фінансування. За підсумками 2025 року найбільший банк країни PKO BP надав понад 11,5 млрд злотих на відповідні проєкти, загальний портфель сталого фінансування mBank досяг 22 млрд злотих, а Erste Bank Polska виділив понад 10 млрд злотих. Довгострокові стратегії банків також передбачають нарощування активів у цьому сегменті: BNP Paribas Bank Polska планує збільшити обсяг фінансування до 25 млрд злотих до 2030 року, а ING Bank Śląski має намір виділити 5 млрд злотих суто на відновлювані джерела енергії, обмеживши при цьому кредитування вугільної генерації лімітом у 5 відсотків.

Основними об’єктами інвестування виступають морські вітрові електростанції, системи накопичення енергії, модернізація електромереж, атомна генерація та проєкти з підвищення енергоефективності. Попри достатню ліквідність у банківському секторі, головним стримуючим фактором для масштабування кредитування є дефіцит проєктів із прийнятним рівнем фінансового ризику. Кредитори відзначають, що оцінку ризиків ускладнюють тривалі терміни окупності, залежність рентабельності об’єктів від майбутніх цін на енергоносії, регуляторна невизначеність та інфраструктурні обмеження щодо приєднання до наявних електромереж.

Для забезпечення фінансової життєздатності довгострокових інфраструктурних об’єктів кредитори вимагають впровадження механізмів розподілу ризиків за участю державного сектору. Ключовими інструментами нівелювання непередбачуваних факторів, які приватний капітал не здатен покрити самостійно, визначені державні гарантії, моделі змішаного фінансування із залученням міжнародних інституцій та контракти на різницю цін для стабілізації розрахункових доходів інвесторів.

Читайте також: Європейський інвестиційний банк готовий профінансувати будівництво першої польської АЕС