Глава Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Біроль офіційно визнав поточну ситуацію на світових ринках нафти та газу наймасштабнішим викликом за останні пів століття. За його словами, нинішні події за своєю руйнівною силою перевершують сукупний ефект нафтових шоків 1973, 1979 та 2002 років. Головним чинником колапсу стала повна блокада Ормузької протоки, що призвела до миттєвого зникнення критичних обсягів сировини зі світового обігу.

В інтерв’ю для видання Le Figaro керівник МЕА наголосив, що світ опинився в епіцентрі “першої справжньої глобальної енергетичної кризи”. Раніше дефіцит ресурсів мав локальний характер або стосувався лише одного виду палива, проте сьогодні під загрозою опинилася вся світова архітектура енергопостачання. Перекриття протоки, яке стало відповіддю Ірану на військові дії Ізраїлю та США, фактично паралізувало рух танкерів, що транспортують п’яту частину світового обсягу нафти та природного газу.

За розрахунками агентства, ринок втратив від 11 до 12 мільйонів барелів нафти щодобово. Для порівняння, під час криз минулого століття дефіцит був удвічі меншим, що дозволяло світовій економіці адаптуватися значно швидше. Сьогоднішня ситуація ускладнюється тим, що значних пошкоджень зазнала сама інфраструктура: у дев’яти країнах регіону через бойові дії виведено з ладу щонайменше 40 енергетичних об’єктів, включаючи термінали та нафтопереробні заводи.

Газовий сектор постраждав не менше, оскільки блокування шляхів унеможливило експорт скрапленого природного газу (СПГ). Якщо у березні світові ринки ще отримували залишкові обсяги палива, то прогнози на квітень вказують на повне припинення поставок із Західної Азії. Це створює критичний дефіцит у Європі, Японії та Австралії, де ціни на спотових ринках уже демонструють аномальні показники, змушуючи промислові підприємства скорочувати виробництво.

Фатіх Біроль висловив особливе занепокоєння долею країн, що розвиваються, які мають обмежені фінансові ресурси для закупівлі дорогого палива. Стрибок цін на нафту неминуче провокує ланцюгову реакцію: дорожчає транспортування, зростає вартість добрив та, як наслідок, ціни на основні продукти харчування. Це ставить під загрозу продовольчу безпеку цілих регіонів, які ще не встигли відновитися після попередніх економічних потрясінь.

У відповідь на виклики країни-члени МЕА ініціювали безпрецедентний крок — вивільнення 400 мільйонів барелів нафти зі стратегічних резервів. Це найбільший обсяг в історії організації, проте навіть такий радикальний захід вважається лише “соціальним амортизатором”. За словами Біроля, ці запаси можуть лише частково зменшити “економічний біль” для населення, але вони не здатні замінити стабільні поставки, які забезпечувалися через Ормузьку протоку.

Експерти зазначають, що складність ситуації вимагає не лише технічних, а й політичних рішень. Вичерпання стратегічних запасів без відновлення нормального судноплавства може залишити світ беззахисним перед подальшими перебоями. Наразі увага всіх світових лідерів зосереджена на дипломатичних зусиллях, оскільки єдиним гарантованим способом стабілізації цін і ринків залишається негайне розблокування ключового морського шляху.