Для широкого загалу, з точки зору енергетики, літо 2026 року поки що виглядає лінивим і зовсім нецікавим. Системних обстрілів енергосистеми, які одразу були б відчутними для всієї країни, поки що, на щастя, немає. Прохолодне літо все ще рятує нас від дефіцитів, які одразу ж стануть нагадуваннями, що енергосистема ще не остаточно зализала рани. Ну і, звісно, на тлі відсутності відключень немає сліз і спекуляцій щодо експорту електроенергії. Хоча скільки там того експорту – мізер на фоні того, що ми імпортуємо. А імпортуємо ми, нагадаю, явно не за 4,32… Тобто значно дорожче, ніж платять ті, хто взиває до зупинки експорту електроенергії.

Але це лише на перший погляд у нас затишшя та апатія

Громадськість перемкнула фокус уваги на Крим і країну-недобензоколонку. Ой, як же гарно Мадяр і його птахи підпалюють москʼовцям нафтопереробку й пукани. Тепер не лише «нє хочєтся уєзжать із крима». Тепер уже й «не можеться», бо палива на кримських АЗС менше, ніж совісті та розуму пересічного відпочивальника з материка. Але складається враження, що скоро покинути півострів можна буде лише вплав, у полосатих купальниках. Пливіть каменем-сокирою у напрямку крейсера масква.

Не доводиться нудьгувати українським енергетикам

У менеджменту енергетичних компаній голова забита думками про підготовку до зими: де знати обладнання і запчастини, де їх зберігати, як захистити активи від обстрілів і де знайти кошти, щоб усе це профінансувати. 

Лінійний персонал не покладає рук: ремонтує та відновлює пошкоджене й замінює зруйноване обладнання — і в спеку, і в зливу. Щоразу наражаючи себе на небезпеку, бо ніколи не відомо, в який момент прилетить ракета чи дрон. На жаль, і цього тижня не без загиблих та поранених з лав рядових енергетичного фронту. Честь Їм, шана і вічна памʼять.

У керівництва та персоналу Міністерства енергетики свій головний. Потрібно шукати все нових і нових донорів, які даватимуть обладнання та фінансову допомогу, щоб пережити зиму. 

Але найбільше голова болить у голови… наглядової ради «Енергоатому»

Пані Руміна Велші, голова наглядової ради Енергоатому, хоче провести реформу. І не таку звичайну й нудну, а таку, щоб егегегей — щоб аж волосся ставало дибки. Біда лиш в тому, що потім, всупереч усім очікуванням, волосся може випасти, як це буває при радіаційному забрудненні. Не береже себе людина, днями й ночами думає про покращення.

Отже, пані Руміна Велші, громадянка дружньої нам Канади, переконана, що ми тут усі жили неправильно, якось по-радянськи. І от, щоб усю цю радянщину викорінити, принести духу модерну, висунула раціоналізаторську ідею: скасувати вимогу наявності знань у сфері ядерно-радіаційної безпеки для керівника «Енергоатому». Формальною мовою пропонується, щоб керувати усіма атомними електростанціями країни могла особа, яка не має спеціальної ядерної ліцензії, як це зараз вимагає законодавство України.

Ну, наприклад, у нас є хороший хлопець, але він бухгалтер. Хіба він не може керувати українськими атомними електростанціями? Він зведе дебет і кредит, буде думати про прибутки. Треба думати про гроші, а не про ризик радіаційного забруднення у разі аварії, в країні де йде війна, де була найважча в історії людства атомна катастрофа, і де регулярно росіяни ставлять під удар атомні електростанції. 

Хтозна, може, через ці мутні реформи інші два члени наглядової ради, теж шановані іноземці, вирішили піти у відставку невдовзі після призначення. Мовляв, пардоньте нас, мадам Руміна, часу в нас дуже мало, нічого не встигаємо, тому кланяємося і з наглядової ради видаляємося. Грайтеся тут в реформу вже без нас.

Хто ким керує?

Люди брешуть, що в міністерстві економіки (а саме це міністерство контролює пакет акцій компанії) та уряді дехто вважає, що ініціативи пані Велші дуже правильні й на часі. І тут головне — звідки ростуть ноги? Може, це пані Велші не така вже й незалежна, а натомість надто залежна від окремих посадовців, які з власної некомпетентності просовують шкідливі ідеї чи то пак реформи? А для чого нам тоді така наглядова рада?             

А раптом навпаки: черговий Остап Бендер надурив наших урядовців? І тут питання: чому ж не слухаємо тих фахівців у сфері атомної енергетики, які вже не перший тиждень кричать про те, що такі «реформи» можуть «закінчитися облисінням»?

У будь-якому разі є чому насторожитися. Особливо зважаючи на те, що два фахівці з Наглядової ради «Енергоатома» вирішили накивати пʼятами на тлі таких ініціатив. 

З надією на світле майбутнє,

Ваш Е.Ф.