З 1 травня Російська Федерація припиняє транспортування казахстанської нафти до Німеччини через північну гілку нафтопроводу «Дружба». Відповідне рішення уряду РФ обмежує лише цей конкретний маршрут, залишаючи доступними відвантаження через морські порти Новоросійська та Усть-Луги. Такий крок створює нові виклики для німецького енергетичного сектору, який вже тривалий час працює в умовах дефіциту сировини.

Останнім часом обсяги прокачування казахстанської сировини в німецькому напрямку демонстрували стабільне зростання. За підсумками 2025 року через «Дружбу» було передано 2,1 мільйона тонн нафти, а показники першого кварталу 2026 року зросли на 353 тисячі тонн порівняно з аналогічним періодом минулого року. Очікувалося, що загальний обсяг постачань до кінця року досягне позначки у 2,5 мільйона тонн.

Основним отримувачем цієї нафти є фактично націоналізований російський нафтопереробний завод PCK Refinery у місті Шведт, який наразі перебуває під управлінням Федерального мережевого агентства Німеччини. Підприємство відчуває гостру нестачу ресурсів і на сьогодні завантажене лише на 50–70% від своєї проектної потужності. Припинення транзиту через трубопровід змушує менеджмент заводу шукати альтернативні джерела постачання в обсязі понад 2 мільйони тонн на рік.

Міністр енергетики Казахстану Ерлан Аккенженов повідомив, що на травень транзитні операції через цей маршрут не заплановані. Хоча Астана розраховувала експортувати до 3 мільйонів тонн нафти протягом 2026 року, тепер ці обсяги можуть бути перенаправлені на інші логістичні шляхи. Країна активно розглядає варіанти диверсифікації своїх експортних потоків. Казахстанська нафта становила лише близько 10% від обсягів, які Німеччина раніше отримувала з Росії. До введення ембарго німецька сторона закуповувала від 15 до 25 мільйонів тонн на рік, що забезпечувало повноцінну роботу НПЗ у Шведті. Таким чином, втрата трубопровідного маршруту з Казахстану посилює навантаження на альтернативні морські вузли.