Війна в Ірані та спричинені нею перебої з постачанням енергоносіїв через Ормузьку протоку провокують нову кризу в Європі, що змушує континент прискорити відмову від викопного палива. Про це йдеться у звіті фінансової корпорації Goldman Sachs. За оцінками аналітиків, прагнення посилити енергетичну безпеку в поєднанні з розвитком технологій штучного інтелекту суттєво змінить структуру європейського енергоспоживання. Ситуація на Близькому Сході стала каталізатором процесів, які можуть призвести до кардинальної та прискореної перебудови всієї енергетичної інфраструктури регіону.

Попит на електроенергію в Європі зростатиме на 1,5–2% щорічно у 2026 та 2027 роках, а до кінця десятиліття цей показник може досягти 2–4%. Керівник відділу досліджень європейських комунальних підприємств Goldman Sachs, Альберто Гандольфі зазначає, що за сценарію гіперелектрифікації зростання може сягнути 5% на рік, починаючи з 2030 року. Наразі електроенергія від ВДЕ та АЕС становить лише близько 20% європейського енергоспоживання, тоді як решта 80% все ще припадає на нафту, газ і вугілля. Очікується, що завдяки прискоренню темпів переходу частка електроенергії може зрости більше ніж удвічі до 2050 року.

Для задоволення стрімко зростаючого попиту європейським компаніям доведеться масштабно інвестувати в інфраструктуру та нові потужності генерації. Згідно з розрахунками експертів корпорації, капіталовкладення у виробництво електроенергії протягом наступного десятиліття можуть сягнути 2 трильйони євро, що втричі перевищує показники попередніх десяти років. З урахуванням необхідності паралельної модернізації наявних електромереж загальна сума інвестицій в електрифікацію оцінюється на рівні 3,5 трильйонів євро. Такі безпрецедентні фінансові вливання мають на меті не лише забезпечити стабільність енергосистеми, а й створити довготривалий цикл прибутковості для підприємств енергетичного сектору.

Поточна криза вже яскраво демонструє регіональні розбіжності у ціноутворенні на європейському ринку. У країнах, де ціни на електроенергію переважно визначаються вартістю газу, таких як Німеччина, Італія та Велика Британія, форвардні ціни різко зросли з початку близькосхідного конфлікту. Натомість держави з високою часткою відновлюваної та атомної енергетики, серед яких Франція, Іспанія та країни Північної Європи, змогли втримати вартість електроенергії майже без змін. Цей досвід підтверджує економічну доцільність швидкого переходу на чисту енергію, що дозволяє стримувати тарифи навіть за умов зростання споживання.

У процесі загальної енергетичної трансформації ключову роль продовжуватимуть відігравати відновлювані джерела енергії завдяки їхній нижчій вартості та швидкому впровадженню. Водночас фахівці вбачають значну перспективу у відновленні позицій атомної генерації як надійної стратегічної опори європейського енергобалансу. Інноваційні технології, зокрема малі модульні реактори, здатні запропонувати необхідну гнучкість та швидкість розгортання на заміну застарілим станціям. За прогнозами аналітиків, загальна потужність таких компактних ядерних установок у Європі може зрости до 10 гігаватів до 2040 року.

Читайте також: Ормузька криза: потенційний вплив на стратегію енергетичної безпеки Німеччини