Китайські державні енергетичні гіганти розгортають масштабне буріння в глибоких і стародавніх сланцевих пластах Сичуаньського басейну з метою значного нарощування внутрішнього виробництва газу та мінімізації залежності від дорогого імпорту. За оцінками експертів галузі, цей стратегічний крок здатний збільшити національний видобуток нетрадиційного палива більш ніж на третину до 2035 року. 

Активізація зусиль пов’язана з тим, що поточні обсяги видобутку сланцевого газу в країні відстають від урядових орієнтирів і становлять лише близько 10% від загального виробництва блакитного палива в КНР. Щоб зупинити сповільнення темпів зростання, державні корпорації Sinopec і PetroChina наразі освоюють ділянки на глибині близько 5 000 метрів під землею — одні з найглибших у світі. Про це повідомляє інформаційний ресурс OilPrice.com.

Ключовим досягненням у цьому напрямку стало підтвердження компанією Sinopec понад 235 мільярдів кубічних метрів доведених запасів газу на ультраглибокому проекті Ziyang Dongfeng. Обидві провідні компанії сектору зараз спрямовують зусилля на розробку кембрійської формації Qiongzhusi, вік якої оцінюється у 540 мільйонів років, що робить її найстарішим комерційним сланцевим шаром на планеті. Пробуривши понад 100 свердловин у цьому регіоні, нафтогазові гіганти прискорюють капіталомістку програму розробок вартістю в мільярди доларів. За оцінками аналітиків Rystad Energy, освоєння таких глибин дозволить збільшити видобуток сланцевого газу в Китаї майже наполовину порівняно з рівнем 2025 року, досягнувши позначки у 40 мільярдів кубічних метрів до 2035 року.

Офіційні представники галузі та геологи зазначають, що ультраглибокі пласти відрізняються більшою товщиною та вищою якістю порівняно з виснаженими мілководними родовищами, де падіння видобутку обмежило загальне річне зростання сектора до 4%. Водночас масштабне освоєння супроводжується серйозними технологічними викликами. Буріння на таких глибинах вимагає складніших рішень через екстремальні температурні умови та надвисокий тиск, а вартість однієї свердловини становить від 90 до 100 мільйонів юанів, що приблизно на 45% перевищує витрати на менш глибоких об’єктах.

Основна мета – енергетична незалежність і вплив на постачальників газу

Уряд у Пекіні розглядає масштабний розвиток глибокого сланцевого газу як ефективний інструмент для стримування закупівель дорогого зрідженого природного газу, ціни на який суттєво зросли через геополітичну нестабільність на Близькому Сході. Крім того, нарощування власного видобутку покликане посилити позиції Китаю на переговорах щодо умов постачання трубопровідного газу з Росії та Туркменістану. Фахівці резюмують, що в разі успішного подолання інженерних бар’єрів та ефективного управління витратами, китайські технологічні напрацювання в царині ультраглибокого фрекінгу матимуть вагоме значення для розблокування подібних важкодоступних ресурсів у всьому світі.

Читайте також: Китайські перетворення: ставка на бензин та газ з вугілля