Європейський Союз зафіксував суттєве збільшення обсягів імпорту збагаченого урану з РФ. Така динаміка спостерігається на тлі офіційних заяв та зусиль регіону, спрямованих на довгострокове скорочення стратегічної залежності від російського ядерного палива. Попри прагнення повністю змінити логістичні ланцюжки, європейські країни наразі змушені купувати російську продукцію через обмежені альтернативи на світовому ринку.

За даними S&P Global, європейські енергетичні компанії продовжують нарощувати закупівлі для забезпечення безперебійної роботи власних атомних електростанцій. Головною причиною такої тенденції є унікальне та домінантне становище російської держкорпорації «Росатом», яка контролює близько 44% світових потужностей зі збагачення урану. Замістити такі обсяги в короткостроковій перспективі для європейських операторів АЕС виявилося надзвичайно складним завданням.

Додатковим фактором тиску на європейський ринок стали нові законодавчі обмеження у Сполучених Штатах Америки, які планують повністю заборонити імпорт російського урану до 2028 року. Цей крок Вашингтона спровокував глобальний перерозподіл паливних ресурсів та змусив багатьох європейських гравців діяти на випередження, забезпечуючи власні резерви. У результаті попит на послуги зі збагачення зріс, що тимчасово лише зміцнило фінансові позиції російського постачальника в Європі.

Західні компанії, такі як Urenco та Orano, вже оголосили про наміри розширити свої потужності в Європі та США, проте будівництво та запуск нових ліній потребують значного часу та капіталовкладень. На цьому тлі Європейська комісія шукає додаткові механізми впливу на ситуацію, зокрема розглядає впровадження нових фінансових обмежень чи мит, які б зменшили вигоду від торгівлі з РФ. Поки ці інструменти розробляються, європейський ядерний сектор продовжує залежати від стабільності поточних поставок з Росії.