Уряд Угорщини ухвалює рішення про скасування майже десятирічного мораторію на спорудження нових об’єктів вітроенергетики та оголошує масштабні плани з розвитку галузі. Країна розраховує збільшити сукупну встановлену потужність вітрових станцій із нинішніх 330 мегават до приблизно 4 гігават до 2030 року. Про це повідомляє німецьке спеціалізоване видання Internationales Wirtschaftsforum Regenerative Energien (IWR) з посиланням на заяву міністра економіки та енергетики Угорщини Іштвана Капітаня.

Нові аукціони та високий інтерес інвесторів

Практична реалізація оновленої енергетичної стратегії розпочинається вже у 2026 році. Наразі профільне міністерство проводить консультації щодо умов майбутніх тендерів, а перший офіційний аукціон заплановано опублікувати до кінця серпня.

Початково уряд планував виставити на торги проєкти загальною потужністю від 700 мегават. З огляду на значний запит з боку приватного бізнесу обсяг першої закупівлі збільшили майже до 1000 мегават.

Причини скасування обмежень та історія мораторію

Розвиток вітрової генерації в країні фактично зупинився на початку 2010-х років через припинення проведення державних торгів. Додатковим бар’єром стало впровадження у 2016 році норми, яка забороняла зведення вітрогенераторів ближче ніж за 12 кілометрів від меж населених пунктів. Лише у 2024 році уряд послабив ці вимоги, скоротивши мінімальну відстань до 700 метрів.

Головним рушієм нинішнього розвороту стала необхідність подолання дисбалансів у national енергосистемі, де спостерігається стрімкий розвиток фотовольтаїки. Останніми роками Угорщина активно нарощувала сонячні потужності, що спричинило суттєві навантаження на розподільчі мережі. Вітрова генерація має компенсувати сезонні та добові коливання сонячних станцій i покращити стабільність постачання.

Виклики для енергосистеми та інвестиції в інфраструктуру

Необхідність швидкої диверсифікації джерел яскраво проявилася під час спеки наприкінці червня 2026 року, коли споживання енергії досягло рекордних рівнів. У цей самий час атомна електростанція «Пакш» була змушена частково знизити потужність через підвищення температури води в річці Дунай, яка використовується для охолодження.

Для ефективного інтегрування нових об’єктів уряд спрямовує близько 1,5 мільярда євро на оновлення мережевої інфраструктури в межах європейського Фонду відновлення та стійкості (RRF). Законодавчі зміни також передбачають спрощення дозвільних процедур, розгортання розумних лічильників та впровадження динамічних тарифів. Повернення до розбудови вітрогенерації наближає країну до виконання цілей Європейського Союзу, які передбачають досягнення частки відновлюваних джерел на рівні 42,5–45% до 2030 року.