На засіданні Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку лідери держав та дипломати змінили риторику щодо кліматичної політики, перевівши акцент з екології на національну безпеку та енергетичну незалежність. Як повідомляє видання Health Policy Watch, причиною такого переосмислення стали масштабні цінові шоки на ринку викопного палива, спричинені війною Росії проти України та загостренням кризи на Близькому Сході. Напередодні конференції COP31 чисті джерела розглядають передусім як спосіб уникнути залежності від імпорту ресурсів і захиститися від нестабільності глобальних торгових шляхів.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш під час свого останнього кліматичного саміту перед завершенням каденції в грудні закликав країни розробити дорожні карти повної відмови від традиційних палив. Поки що подібні плани представили лише Німеччина, Франція та Нідерланди. Водночас міністерка екологічного переходу Іспанії Сара Аагесен звернула увагу на практичну стійкість безвуглецевих потужностей, підкресливши, що «ні сонце, ні вітер не можуть бути заблоковані жодною армією». Вона зазначила, що після подвоєння обсягів відновлюваної генерації за вісім років її країна виявилася краще підготовленою до дефіциту ресурсів і коливань цін, спричинених бойовими діями.

Різкий контраст із загальною дискусією продемонстрував виступ президента США Дональда Трампа, який із трибуни Генасамблеї знову назвав зміни клімату містифікацією та виступив на захист традиційного видобутку вуглеводнів. Він заявив, що концепція глобального потепління є вигаданою, додавши її до переліку політичних звинувачень на свою адресу, а також пригрозив Ірану знищенням на тлі блокади нафтових маршрутів. Попри таку публічну позицію американської адміністрації, спеціальний посланець ООН з питань клімату Майкл Блумберг зазначив, що в Сполучених Штатах обсяги виробництва електроенергії з сонячних станцій уперше в історії перевищили показники вугільної генерації.

Ситуація на Близькому Сході суттєво впливає на стан світового паливного балансу через тривале семимісячне перекриття Ормузької протоки та просування хуситів до Баб-ель-Мандебської протоки в Ємені. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, глобальний попит на нафту у 2026 році скоротиться на 2,5%, що стане першим падінням із часів пандемії. Аналітики стверджують, що таке падіння споживання має довгостроковий структурний характер, оскільки дефіцит сировини стимулює капіталовкладення в атомні станції, акумуляторні технології та електротранспорт. Тим часом Програма ООН з навколишнього середовища (UNEP) констатувала, що утримати глобальне потепління в межах 1,5°C більше неможливо, а 2026 рік через вплив кліматичного явища Ель-Ніньйо має стати найспекотнішим в історії спостережень.

Читайте також: Потроєння світових потужностей атомної енергетики коштуватиме 6 трильйонів доларів