Група великих фінансових інституцій та інвесторів звернулася до Європейської комісії із закликом не відмовлятися від планів щодо заборони видобутку нафти і газу в Арктичному регіоні. Звернення з’явилося на тлі дискусій у Європейському Союзі щодо можливого перегляду екологічної стратегії задля зміцнення енергетичної безпеки. Інвестори застерігають, що дозвіл на нове буріння поставить під загрозу кліматичні цілі та вразливу екосистему регіону. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg.

Приводом для офіційного листа інвесторів на адресу Брюсселя став тривалий перегляд арктичної політики ЄС. Європейські лідери почали зважувати можливість пом’якшити свою позицію щодо розвідки викопного палива на тлі гострої енергетичної кризи. Нинішнє занепокоєння на ринках спровоковане військовим конфліктом між США, Ізраїлем та Іраном, що призвів до перебоїв із постачанням нафти та стрибка цін на газ у Європі. У цих геополітичних умовах традиційні постачальники, зокрема Норвегія, почали активніше лобіювати скасування чинних обмежень.

Автори колективного звернення, серед яких відома компанія Nordea Asset Management та провідні скандинавські пенсійні фонди, наголошують на неефективності арктичних проєктів для подолання поточної кризи. За їхніми розрахунками, запуск нових потужностей у суворих умовах Баренцового моря триватиме щонайменше 10 років. Це означає, що реальний видобуток розпочнеться лише тоді, коли Європа вже перебуватиме на фінальній стадії повної відмови від викопного палива. Крім того, інвестори вказують на суттєві ризики для безпеки. Через географічну близькість до російських територій та Північного морського шляху нові видобувні платформи можуть стати потенційними цілями для гібридних атак.

Екологічні аргументи

Екологічний аспект залишається головним аргументом противників буріння, оскільки Арктика нагрівається у 4 рази швидше, ніж решта планети. Будь-які масштабні роботи у заполярних широтах створюють загрозу масштабних аварій. Моделювання нафтових розливів у Баренцевому морі показує, що понад 90% сировини у разі витоку буде неможливо зібрати чи ліквідувати через крижані умови та брак інфраструктури. Координатори звернення зауважують, що наявних потужностей у Норвегії та Великій Британії цілком достатньо для забезпечення європейського споживача за умови виконання планів ЄС щодо скорочення викидів парникових газів на 90% до 2040 року.

Офіційний Брюссель наразі утримується від остаточних рішень. Представники Європейської комісії підтвердили, що аналіз арктичної стратегії триває з урахуванням нових геоекономічних реалій. Проте жодних змін до чинного курсу поки що не внесено. У той же час фінансові інституції наполягають, що відповіддю на дефіцит ресурсів має стати прискорений розвиток відновлюваних джерел та внутрішньої генерації, а не експлуатація заповідних територій у північних регіонах.

Читайте також: Норвегія вимагає скасувати європейський мораторій на видобуток нафти і газу в Арктиці