Науковці з Бостонського університету спільно з колегами довели, що фінансування сонячної та вітрової енергетики приносить значно більше кліматичних та медичних переваг порівняно з технологією прямого вловлювання вуглецю з повітря. Згідно з дослідженням, опублікованим у виданні Communications Sustainability, використання відновлюваних джерел енергії є рентабельнішим інструментом зниження викидів практично за будь-яких сценаріїв до 2050 року. Про це повідомляється на порталі Tech Xplore з посиланням на матеріали, надані Бостонським університетом.

Традиційні підходи до оцінки ефективності прямого вловлювання вуглецю (DAC, direct air capture) зазвичай спираються на порівняння обсягів видаленого газу з викидами від роботи самих установок. Проте дослідники з PSE Healthy Energy, Бостонського та Гарвардського університетів застосували суворіший критерій економічної доцільності. Вони змоделювали альтернативні варіанти розподілу однакового обсягу капіталу між розробкою систем DAC та будівництвом промислових сонячних і вітрових електростанцій. Оцінка проводилася для двадцяти двох регіональних енергомереж США і охоплювала період з 2020 по 2050 рік. Такий підхід дозволив проаналізувати не лише прямий вплив на клімат, але й реальні супутні наслідки для здоров’я населення.

Вчені проаналізували чотири сценарії еволюції технологій вловлювання вуглецю, починаючи від їхніх сучасних комерційних показників і закінчуючи гіпотетичними технологічними проривами. Навіть за умови амбітного сценарію, який передбачає радикальне зниження енергоспоживання установок, відновлювана енергетика забезпечує в кілька разів більшу користь на кожен вкладений долар. Лише в екстремально оптимістичному варіанті розвитку подій прямому вловлюванню вдалося показати вищу ефективність на національному рівні, хоча вітер і сонце все одно домінували в більшості регіонів. За поточних комерційних показників підключені до мережі системи DAC здатні згенерувати більше парникових газів і шкоди для екології, ніж вони можуть компенсувати. Основною причиною цього є колосальна кількість електроенергії, необхідна для забезпечення процесу фільтрації атмосферного повітря.

Окрему увагу в дослідженні приділено проблемі побічного забруднення довкілля та прямого впливу на здоров’я людей. Якщо установки з уловлювання вуглецю підключаються до мережі, яка хоча б частково живиться від викопних джерел, вони стимулюють додаткові викиди діоксиду сірки, оксидів азоту та дрібнодисперсних частинок. Ці токсичні речовини неминуче концентруються в громадах навколо електростанцій, що обслуговують системи DAC. Натомість розгортання сонячної та вітрової генерації безпосередньо витісняє викопне паливо, стабільно покращуючи якість повітря. Автори зазначають, що вловлювання вуглецю знадобиться в майбутньому для очищення атмосфери від історичних викидів, але наразі першочерговим завданням є усунення самого джерела забруднення шляхом розбудови чистої енергетики.