Цінні папери російського газового монополіста «Газпром» на московській біржі продемонстрували стрімке падіння та оновили мінімальні показники за останні 17 років. Про це повідомило видання The Moscow Times, пов’язуючи таку реакцію ринку із фактичним призупиненням переговорів щодо будівництва газопроводу «Сила Сибіру-2», який мав замінити для Кремля втрачений європейський ринок.

У ході останніх торгів вартість акцій російської компанії падала до позначки 90,21 рубля, що є найнижчим рівнем з 20 листопада 2008 року. Лише з початку липня «Газпром» знецінився на 11%, а від початку поточного року втрата вартості склала 27%. Загалом, порівняно з рекордними показниками осені 2021 року, ринкова капіталізація холдингу обвалилася майже на 80% і наразі становить близько 2,147 трлн рублів, або 28 мільярдів доларів.

Головною причиною песимізму інвесторів стала позиція Китаю щодо майбутнього маршруту постачання. За інформацією джерел The Wall Street Journal, під час останнього візиту російського керівництва до Пекіна китайська сторона закликала більше не порушувати тему будівництва нового трубопроводу «Сила Сибіру-2» до зміни умов з боку РФ. КНР вимагає від постачальника знизити ціну на блакитне паливо до рівня внутрішнього російського ринку, що приблизно в п’ять разів менше за нинішню вартість постачань, яка вже містить значну знижку.

У Пекіні розуміють безвихідне становище російського монополіста, оскільки у вересні 2027 року почне діяти європейське ембарго на російський трубопровідний газ, і компанія втратить останніх покупців у ЄС в особі Угорщини, Словаччини та Греції. Водночас Китай має широкі можливості для тиску та висування ультиматумів, адже постачальники з Близького Сходу та Північної Африки готові продавати свій ресурс за зниженими цінами через складну безпекову ситуацію в Ормузькій протоці, яка заважає експорту в Європу.

Додатковим фінансовим тягарем для проекту є необхідність інвестицій у розмірі близько 10 мільярдів доларів для будівництва нової інфраструктури. Також залишається невизначеним питання транзиту через Монголію, оскільки ця країна може висунути вимоги щодо отримання аналогічного дисконту на газ за участь у проекті. На тлі цих факторів спроби переорієнтувати експортні потоки із заходу на схід наразі не демонструють успіху.

Читайте також: Акції «Газпрому» обвалилися до рівня 2009 року