19 травня 2026 року голова наглядової ради Енергоатому Руміна Велші надіслала листа до Кабінету Міністрів та деяких інших центральних органів виконавчої влади, пропонуючи скасувати вимогу для голови правління НАЕК Енергоатом отримувати ліцензію на право виконання організаційно–розпорядчих функцій від Державної інспекції з ядерного регулювання України (ДІЯРУ), з іспитами з ядерної та радіаційної безпеки. У листі цю ліцензію називають «радянською спадщиною».

Про це на своїх сторінках у соцмережах пишуть фахівці з питань ядерної та радіаційної безпеки Ольга Кошарна та Георгій Балакан. Експерти пояснюють небезпеку такого кроку та розвінчують аргументи, які автори ініціативи використовують для її просування. 

Чому професійні вимоги важливі у атомній енергетиці

Георгій Балакан зазначає, що наглядова рада фактично руйнує інституційну пам’ять, створену вже в незалежній Україні, прикриваючись «відходом від радянської моделі». Нефаховий керівник не здатен, використовуючи технічні аргументи, опиратися політичним рішенням, які можуть насаджуватися зверху. Зменшення технічної компетентності керівника означатиме збільшення контролю наглядової ради «Енергоатому», а це призведе до зміни пріоритетів — від технологічних і безпекових до політичних чи комерційних.  

Експерт називає таку ситуацію не просто ризиком, а вже системною загрозою. Більше того, у США, Канаді, Франції, Японії керівники операторів АЕС мають технічну освіту та проходять спеціальні програми з культури безпеки. У США та Канаді компетентність персоналу та керівництва ядерних операторів регулюється жорсткими нормами.

У своїй публікації Георгій Балакан відзначає, що після аварії на Фукусимі профільні організації – IAEA, NEA/OECD, WANO сформулювали однозначні висновки щодо кваліфікації керівників. Всесвітня асоціація операторів атомних електростанцій (WANO) після аварії на Фукусимі прямо забороняє призначати нефахових керівників на посади, що впливають на безпеку.

Міф про радянську спадщину

Георгій Балакан спростовує міф про «радянську спадщину» вітчизняних вимог.

• Ядерний регулятор України створювався Миколою Штейнбергом уже в незалежній державі, бо в СРСР не існувало незалежного регулятора — його роль виконували партійні функціонери.
• Кваліфікаційні вимоги, ліцензування керівників, іспити з нормативів ядерної та радіаційно- безпеки – це постчорнобильські реформи, а не радянські пережитки;
• Колишній очільник «Енергоатома» Юрій Недашковський вибудовував систему стримувань саме для того, щоб не допустити повернення  російської агентури в техногенну й стратегічну для виживання галузь.

Від себе зазначимо, що нещодавно призначена голова наглядової ради НАЕК «Енергоатом» Руміна Велші є громадянкою Канади та має досвід роботи у сфері атомної енергетики. Виходячи з її досвіду, вона не могла не знати про критичність вимог щодо досвіду керівників АЕС, які застосовуються у світі, зокрема і на її батьківщині. Це викликає питання щодо мотивації пропозиції, озвученої у листі до уряду.