Через події в Ірані та блокування Ормузької протоки уряди багатьох країн почали переглядати свої підходи до гарантування енергетичної безпеки. На тлі кризи і паніки на світових ринках Японія показала більшу стійкість порівняно з іншими азійськими країнами. Завдяки попередньому стратегічному плануванню вдалося зменшити перші наслідки кризи, але ця ситуація також розкрила системні слабкості у національній політиці.
Успішне подолання ключових викликів кризового періоду залежало від кількох важливих чинників, головним серед яких були накопичені резерви. На початку ескалації Японія мала запаси сирої нафти, достатні для забезпечення внутрішніх потреб протягом 254 днів. Висока частка довгострокових контрактів – до 80% – захистила від волатильності цін на ринку СПГ. Частка СПГ, що транспортувалася через Ормузьку протоку, становила лише 6%, що дозволило компенсувати можливі втрати за рахунок альтернативних джерел.
За оцінками експертів Atlantic Council, ситуація вимагає від Токіо значних змін у енергетичному курсі. Попри відносну стабільність, нинішні події продемонстрували небезпечно високий рівень залежності країни від Близького Сходу, звідки імпортується близько 94 відсотків сирої нафти. Експерти наголошують, що Японії необхідно терміново диверсифікувати джерела постачань палива, хоча використання сировини з інших регіонів вимагатиме масштабної модернізації та переоснащення японських нафтопереробних заводів. Паралельно гостро постає питання створення стратегічних запасів нафти (нафтохімічної сировини) та включення цього компоненту до загального безпекового плану держави.
Окремим стратегічним вектором розвитку для Токіо стає форсоване розгортання відновлюваної енергетики та відновлення роботи атомних станцій. Оскільки дефіцит вільних земельних ділянок і спротив місцевих громад гальмують будівництво великих наземних сонячних електростанцій, акцент планують змістити на розвиток дахових сонячних панелей та морської вітроенергетики.
У сфері атомної енергетики також очікується активізація процесів: на сьогодні в країні відновлено роботу лише 15 ядерних реакторів, тоді як ще 18 енергоблоків досі залишаються зупиненими. Зазначені кроки повністю інтегровані у Сьомий стратегічний енергетичний план, затверджений японським урядом у лютому 2025 року, повна і швидка реалізація якого є критично важливою для виживання економіки в умовах глобальної турбулентності.
Читайте також:
Ормузька криза: потенційний вплив на стратегію енергетичної безпеки Німеччини
Ормузька криза може прискорити перехід Європи до електрифікації
Залишити коментар