Шведський уряд офіційно затвердив нову дорожню карту енергетичного розвитку. Документ фіксує кардинальний поворот у енергетичній політиці: з поступової відмови від атомної енергетики до масштабного будівництва нових реакторів. Це рішення є частиною стратегії цілковитої відмови від викопного палива й замінює попередній курс, орієнтований лише на відновлювані джерела енергії. За інформацією видання DW, шведська влада вважає, що ядерна енергетика — єдиний шлях, щоб забезпечити стабільність енергомережі у світлі очікуваного подвоєння попиту на електроенергію протягом найближчих 20 років.

Законодавчі зміни та розширення географії

Для реалізації цього амбітного плану парламент Швеції (Риксдаг) ухвалив критично важливі законодавчі зміни. Зокрема, було скасовано чинне раніше обмеження на максимальну кількість працюючих реакторів, яка не могла перевищувати десяти одиниць. Крім того, уряд скасував заборону на будівництво АЕС у нових локаціях. Раніше закон дозволяв зводити нові реактори лише на місцях існуючих станцій (таких як Рінгхальс, Форсмарк або Оскарсхамн). Тепер енергетичні компанії отримали право обирати найбільш економічно вигідні майданчики по всій країні, що особливо важливо для промислового півдня, де дефіцит енергії відчувається найгостріше.

Етапи реалізації та типи реакторів

Стратегія передбачає два етапи розбудови. До 2035 року планується ввести в експлуатацію щонайменше два нові потужні реактори. До 2045 року — масштабне розширення енергосистеми на потужність, еквівалентну десяти повнорозмірним ядерним реакторам нового покоління.

План не обмежується лише традиційними великими енергоблоками. Значна частина стратегії присвячена впровадженню малих модульних реакторів (SMR). Вони є дешевшими у виробництві, швидшими у будівництві та можуть бути розміщені ближче до великих промислових центрів, які потребують безперебійного живлення для «зеленої» металургії та виробництва акумуляторів.

Фінансові гарантії та державна підтримка

Одним із найважливіших аспектів нової політики є фінансова архітектура проектів. Будівництво АЕС відоме своєю високою вартістю та тривалими термінами окупності, що часто відлякує приватних інвесторів. Щоб нівелювати ці ризики, уряд Швеції оголосив про виділення кредитних гарантій на суму 400 мільярдів шведських крон (близько 38 мільярдів доларів США). Ці державні гарантії мають стати «страховим полісом» для інвесторів, забезпечуючи доступ до дешевого капіталу та гарантуючи, що проекти будуть завершені навіть у разі економічних коливань. Державна енергетична компанія Vattenfall уже розпочала техніко-економічні дослідження та підготовчі роботи на південно-західному узбережжі країни.

Економічне та кліматичне обґрунтування

Рішення про «ядерний ренесанс» продиктоване прагматичними потребами промисловості. Швеція активно розвиває виробництво «зеленої сталі» (без використання вугілля) та електрифікує транспортний сектор, що вимагає колосальних обсягів електроенергії, які неможливо покрити лише за рахунок вітру та сонця через їхню мінливість. Стабільна базова генерація, яку забезпечує атом, є критично важливою для підтримки частоти в енергосистемі та запобігання блекаутам.

Міністр фінансів та міністр енергетики країни наголошують, що ядерна енергетика є не лише ключем до кліматичної нейтральності до 2045 року, а й інструментом забезпечення енергетичної незалежності Швеції у складних геополітичних умовах, зменшуючи залежність від імпортованих енергоресурсів.

Читайте також: Італія готує повернення до атомної енергетики