Дослідники з Китайської академії наук представили концепцію впровадження штучного інтелекту на всіх етапах функціонування атомної енергетики під час Всесвітньої конференції зі штучного інтелекту в Шанхаї. Ініціатива розглядається як потенційний крок до підвищення ефективності галузі, проте вона викликає суттєві застереження з боку фахівців із безпеки. Видання OilPrice.com висвітлило дискусію щодо можливості залучення алгоритмів штучного інтелекту до управління ядерними реакторами.

Китайський проєкт ADANES та нові підходи

Розробка китайських науковців отримала назву ADANES (Accelerator-Driven Advanced Nuclear Energy System), що означає передову ядерно-енергетичну систему на базі прискорювача. За задумом авторів, нова платформа покликана докорінно змінити усталені підходи до забезпечення безпеки та оптимізувати експлуатацію атомних електростанцій.

Головний акцент у проєкті робиться на автоматизації аналізу даних у реальному часі. Передбачається, що штучний інтелект контролюватиме складні технологічні процеси, що дасть змогу наростити обсяги виробництва електроенергії та мінімізувати ймовірність помилок, пов’язаних із людським фактором.

Проблема «чорної скриньки» та регуляторні виклики

Попри потенційні технологічні переваги, інтеграція подібних систем зіштовхується із серйозними перепонами. Ключове занепокоєння експертів викликає принцип функціонування сучасних нейромереж, який часто описують як «чорну скриньку». У багатьох випадках внутрішні алгоритми ухвалення рішень залишаються непрозорими навіть для розробників, що ускладнює контроль за їхньою роботою.

Традиційне програмне забезпечення, яке застосовують на атомних станціях, діє за детермінованим принципом — його поведінка чітко прописана й передбачувана для будь-яких умов. Натомість штучний інтелект базується на ймовірнісних моделях машинного навчання. Така особливість робить прогнозування дій алгоритму в позаштатних або критичних ситуаціях вкрай складним завданням для операторів.

Перспективи та умови практичного застосування

Впровадження алгоритмів штучного інтелекту в управління реакторами вимагатиме суттєвої перегляду стандартів з боку галузевих регуляторів. Експертне співтовариство наполягає на тому, що перед початком реальної експлуатації подібні системи мають пройти тривалі та багаторівневі випробування.

Наразі фахівці сходяться на думці, що штучний інтелект не повинен повністю замінювати людину в управлінні потенційно небезпечними об’єктами. Збереження суворого людського контролю та створення надійних механізмів дублювання залишаються обов’язковими умовами для забезпечення ядерної безпеки.

Читайте також: Чому Китай будує ядерні реактори за 5 років, а на Заході — за 15?