Стрімкий розвиток штучного інтелекту та хмарних обчислень спричинив безпрецедентне зростання споживання електроенергії дата-центрами. Це поставило найвпливовіші технологічні компанії світу перед питанням: як розширювати інфраструктуру, не порушуючи амбітних кліматичних цілей? Сьогодні дискусія щодо екологічності Big Tech виходить на новий рівень — як враховувати вуглецеву нейтральність і яким саме має бути часовий період цієї оцінки. Про цю проблему пише видання Energy & Environmental News.

Проблема «зеленого» іміджу: Чи є 100% справжніми?

Протягом останнього десятиліття такі гіганти, як Google, Microsoft, Amazon та Meta, не раз із гордістю заявляли про досягнення «100% відновлюваної енергії». Проте, цей показник значною мірою базувався на паперовій бухгалтерії — системі річного зіставлення.

Згідно з цією моделлю, компанія могла споживати брудну енергію з вугільних станцій вночі, а вдень фінансувати сонячну електростанцію в іншому регіоні. В кінці року баланс виходив «в нуль». Критики, екологи та регулятори все частіше називають це спрощенням, яке не відображає реального фізичного впливу на енергомережу та довкілля. Оскільки дата-центри працюють 24/7, вони продовжують створювати попит на викопне паливо в ті години, коли відсутня сонячна або вітрова генерація.

Погодинне зіставлення (24/7 CFE): Новий стандарт прозорості

У відповідь на критику виникла концепція 24/7 Carbon-Free Energy (CFE) — цілодобової енергії без вуглецевого сліду. Google та Microsoft стали головними лобістами цього підходу.

Поняття «погодинної деталізації» полягає в тому, що кожна мегават-година електроенергії, спожита дата-центром у конкретну годину, має бути забезпечена чистою енергією, виробленою в цій же регіональній мережі в той час. Це стимулює компанії вкладати не лише у сонячні панелі, а й у системи збереження енергії (батареї), геотермальні станції та малі модульні ядерні реактори, здатні підтримувати стабільну базову генерацію.

Супротив і аргументи сторін

Незважаючи на спільні екологічні гасла, серед техгігантів немає єдності щодо запровадження строгих правил погодинного відстеження. Палкі прихильники, як-от Google, Microsoft, стверджували, що тільки такий підхід сприяє розвитку технологій зберігання енергії та дійсно допомагає в декарбонізації мережі.

А опоненти, зокрема Amazon та деякі галузеві асоціації, висловлювали занепокоєння, що надто суворі вимоги до «погодинності» зроблять проєкти відновлюваної енергії надто дорогими. Вони аргументують, що це може сповільнити загальні темпи будівництва нових вітрових і сонячних парків, оскільки компаніям буде важче знайти проєкти, що ідеально відповідають їхньому графіку споживання. Amazon, наприклад, пропонує фокусуватися на «емісійності» — інвестувати в чисту енергію там, де вона найбільше витісняє вугільну генерацію, незалежно від конкретного часу споживання.

Крок назад?

Один із головних прихильників зміни підходу до оцінювання екологічності, Microsoft, розглядає можливість відкласти або відмовитися від свого амбітного плану забезпечити центри обробки даних вуглецево нейтральною енергією в режимі 24/7 до 2030 року. 

Це рішення зумовлене експоненціальним зростанням енергоспоживання, необхідного для підтримки новітніх систем штучного інтелекту. Зміна стратегії може стати сигналом для всієї технологічної галузі щодо реалістичності досягнення кліматичних цілей у нових умовах глобального технологічного переходу. Внутрішні обговорення в компанії вказують на зростаючий скептицизм щодо можливості дотримання графіка 24/7. Основна проблема полягає в тому, що стабільне постачання чистої енергії кожну годину доби вимагає не лише генерації, а й масштабних систем зберігання енергії та стабільної роботи мережі. В умовах дефіциту таких рішень, компанія може повернутися до традиційної моделі річного балансування викидів.

Неофіційні джерела в Microsoft вказують на те, що топ-менеджмент компанії стурбований невідповідністю між темпами будівництва нових потужностей для ШІ та швидкістю розгортання «зеленої» генерації. Наразі корпорація розглядає можливість збереження річної мети — 100% відновлюваної енергії, проте формат «щогодини кожну добу» може бути переведений у статус довгострокового орієнтира без жорсткої прив’язки до 2030 року. Це дозволить компанії зберегти гнучкість під час розширення своєї інфраструктури.

Технологічний виклик створення цифрової енергомережі

Перехід на погодинне відстеження потребує абсолютно нової цифрової інфраструктури. Мова йде про так звані Granular Certificates — деталізовані сертифікати, які є цифровими паспортами енергії.

Реалізація цього підходу потребує smart-мітерів, що передають дані про генерацію та споживання в режимі реального часу, а також блокчейну або складних баз даних, щоб гарантувати, що один і той самий «чистий» мегават не був проданий двічі. А крім цього, це все вимагає застосування… штучного інтелекту. Як іронічно це не звучить, саме ШІ, який споживає стільки енергії, має стати інструментом для оптимізації її використання, прогнозуючи піки навантаження та керуючи накопичувачами енергії.

Що далі?

Зміна курсу Microsoft може створити прецедент для інших учасників ринку, які також намагаються збалансувати сталий розвиток і конкурентоспроможність. Якщо найбільший інвестор у ШІ визнає недосяжність погодинних цілей, це може призвести до перегляду стандартів звітності в усьому ІТ-секторі. Це не означає повну відмову від екологічних цілей, проте свідчить про перехід до більш прагматичного підходу в умовах енергетичного дефіциту.

Важливим аспектом залишається реакція інвесторів та регуляторів на такі потенційні зміни. Microsoft продовжує залишатися одним із найбільших у світі покупців корпоративної відновлюваної енергії, що забезпечує значну підтримку сектору чистих технологій. Проте фокус на деталізованому, «гранулярному» підході до енергоспоживання наразі перебуває під загрозою через пріоритетність технологічної гонки в галузі штучного інтелекту.