Росія зіткнулася з найважчим дефіцитом нафтопродуктів за останні три десятиліття, спровокованим систематичним руйнуванням критичної інфраструктури через масштабні атаки українських далекобійних безпілотників. На екстреній нараді під головуванням Путіна уряд оголосив про запровадження з 8 липня повного ембарго на експорт дизельного пального для всіх суб’єктів ринку та вимушений початок масштабного імпорту палива за нульового ввізного мита. Масштабні пошкодження ключових нафтопереробних потужностей країни обмежили експортні можливості, спричинили дефіцит палива майже в усіх регіонах, порушили звичну логістику та призвели до стрімкого зростання роздрібних цін.

Систематичне виведення з ладу великих технологічних об’єктів призвело до суттєвого скорочення обсягів нафтопереробки через вимушені тривалі ремонти пошкодженого обладнання. За словами віцепрем’єра Олександра Новака, внутрішній попит на моторне пальне в країні зріс приблизно на третину порівняно з минулим роком, тоді як пошкодження заводів повністю зруйнували сталі логістичні ланцюги постачання. 

Намагаючись вирівняти баланс, уряд пішов на значне зниження нормативів обов’язкових біржових продажів нафтопродуктів з 15% до 10% та почав примусово переводити незалежні мережі АЗС на прямі договори з вертикально інтегрованими компаніями. Крім того, на вцілілих заводах було скасовано або перенесено на пізніші терміни всі планові технічні ремонти, а для наповнення ринку влада тимчасово дозволила обіг низькоякісного бензину застарілого стандарту Євро-3.

Імпорт бензину

Для стабілізації внутрішнього ринку російське керівництво змушене вдаватися до кроків, які не практикувалися з часів розпаду СРСР, екстрено нарощуючи закупівлі пального за кордоном. Зокрема, у червні поточного року імпорт автомобільного бензину з Білорусі сягнув історичного максимуму: лише за перші 25 днів місяця до РФ ввезли 141 тисячу тонн палива, що у 2,4 раза перевищує обсяг поставок за весь травень. 

Білоруська сторона була змушена переспрямувати до Росії великі обсяги нафтопродуктів, які раніше призначалися для країн Центральної Азії, проте навіть ці рекордні надходження не здатні повністю покрити дефіцит. На тлі паливного голоду Москва також домовилася з Казахстаном про терміновий імпорт 50 тисяч тонн бензину та розпочала морські закупівлі пального з Індії.

Ситуація в Криму

Найбільш руйнівні наслідки кризи зафіксовані на території окупованого Криму, який через географічну ізоляцію та пошкодження транспортних шляхів опинився на межі повного паливного паралічу. Цивільні поставки на півострів суттєво обмежуються на користь першочергового забезпечення військових потреб, через що Севастополь наразі здатний отримати лише близько третини від своєї реальної потреби в нафтопродуктах. 

Критичний брак пального спричинив закриття більшості приватних АЗС, а роздрібні ціни на бензин популярної марки АІ-95 на поодиноких діючих станціях злетіли на 120%, досягнувши рекордної позначки у 197 рублів за літр. Після екстрених звернень місцевої окупаційної влади В. Путін доручив у максимально стислі терміни розробити механізм бюджетного субсидування поставок бензину, намагаючись стримати соціальну напругу на півострові.

Нагадаємо, що Крим зіткнувся з блекаутами після атак українських дронів.

Неперероблена нафта – на експорт

Морський експорт російської нафти за чотири тижні до 5 липня досяг рекордного показника з початку повномасштабного вторгнення, склавши в середньому 4,22 мільйона барелів на добу. При цьому середньодобові обсяги видобутку з початку року зафіксовані на рівні 3,59 мільйона барелів, що на 250 тисяч барелів перевищує середній показник за минулий рік. Проте за останній звітний тиждень добові поставки дещо скоротилися — до 4,08 мільйона барелів порівняно з 4,57 мільйона барелів попереднього тижня.

Незважаючи на високі фізичні обсяги експорту, валова вартість російських поставок за останні чотири тижні вперше з квітня впала нижче 2 мільярдів доларів і склала 1,88 мільярда доларів на тиждень. Зростання кількісних показників було повністю нівельоване падінням цін на нафту марки Urals, вартість якої повернулася до рівнів кінця лютого. За даними Argus Media, чотиритижнева середня ціна на балтійську Urals знизилася до 59,83 долара за барель, а на чорноморську — до 59,35 долара за барель.

Падіння цін зачепило й інші російські сорти нафти, зокрема сорт Pacific ESPO здешевшав до 72,82 долара за барель. Водночас вартість нафти, що постачається до Індії, знижувалася десятий тиждень поспіль і досягла найнижчого з середини березня рівня — 79,12 долара за барель, продемонструвавши падіння на 9,60 долара.

При цьому ЗСУ розпочали кампанію ударів по танкерах тіньового флоту, які забезпечують експорт сирої нафти. Ці удари зумовлять подорожчання страхування і фрахту танкерів, а відповідно завдадуть значного удару по російських нафтових доходах.