Блокування судноплавства в Ормузькій протоці спричинило різке падіння світового експорту енергетичних, промислових товарів та добрив. Постачання скрапленого природного газу через цей ключовий маршрут скоротилося на 95%. Поточна ситуація підкреслює критичну вразливість глобальної торгівлі до перебоїв у роботі вузьких морських коридорів. Відповідні висновки містяться в аналітичному звіті Центру міжнародної торгівлі (ITC), спільного агентства Світової організації торгівлі та Конференції ООН з торгівлі та розвитку.

Масштаби падіння експорту

Аналіз охоплює дванадцять стратегічно важливих товарних позицій, постачання яких критично залежить від регіональної стабільності. До групи ризику входять такі країни-експортери, як Бахрейн, Іран, Ірак, Кувейт, Катар, Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати. Згідно з торговельною статистикою за квітень 2026 року, загальний фізичний обсяг експорту цих держав знизився на 54% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У грошовому вимірі загальне падіння становить 21 відсоток через супутні коливання міжнародних цін на сировину. Автори дослідження зазначають, що «значне падіння обсягів добрив, хімікатів, пластмас та алюмінію свідчить про те, що перебої вплинули на ширший спектр галузей і ланцюгів постачання».

Причини та наслідки для світових ринків

Ормузька протока, розташована на південь від Ірану, забезпечує транзит близько чверті світової морської торгівлі нафтою. Через неї також проходить значна частка добрив, включаючи третину світового обсягу карбаміду. Зниження інтенсивності комерційного судноплавства розпочалося після військової ескалації наприкінці лютого поточного року. Основними факторами уповільнення стали занепокоєння щодо безпеки навігації, а також суттєве зростання витрат на транспортування та страхування вантажів. Незважаючи на нещодавні паузи в бойових діях, обсяги морського трафіку залишаються на рівні, який є значно нижчим за нормальні показники.

Удар по енергетиці та хімічній промисловості

Найбільших втрат в абсолютному вимірі зазнав енергетичний сектор. Експорт сирої нафти скоротився на 28 мільйонів тонн, нафтопродуктів — на 7,3 мільйона тонн, а скрапленого природного газу — на 5,5 мільйона тонн. У відсотковому співвідношенні також суттєво постраждав експорт хімічної продукції. Постачання карбаміду впало на 83 відсотки, метанолу — на 80 відсотків, а аміаку — на 75 відсотків. Зменшення експорту енергоносіїв створює перешкоди для стабільної генерації електроенергії у світі, проте найменше серед досліджуваних товарів постраждали полімери пропілену, падіння яких склало лише 24 відсотки.

Реакція країн-імпортерів

Вплив кризи на країни-імпортери варіюється залежно від їхньої залежності від близькосхідних постачальників та наявності стратегічних резервів. Японія, яка історично імпортувала 91 відсоток сирої нафти через Ормузьку протоку, зафіксувала квітневе падіння загального імпорту на 64 відсотки. Схожа негативна динаміка спостерігається на ринках Південної Кореї та Малайзії. Натомість Таїланд збільшив імпорт на 62 відсотки завдяки оперативному залученню вантажів від альтернативних постачальників для підтримки запасів. Повністю компенсувати втрати від блокування протоки за рахунок інших ринків вдалося лише у сегментах аміаку та полімерів пропілену.

Читайте також: Ормузька криза: як Токіо та Сеул по-різному долають наслідки блокування протоки