Російська Федерація та Казахстан розпочали обговорення можливості переробки російської сирої нафти на казахстанських нафтопереробних заводах. Очікується, що виготовлене пальне частково реалізовуватиметься на внутрішньому ринку Казахстану, а решта обсягів експортуватиметься назад до Росії. Ця ініціатива розглядається російською стороною як інструмент подолання дефіциту нафтопродуктів, який виник внаслідок виведення з ладу частини її нафтопереробної інфраструктури,.

На сьогодні нафтопереробний комплекс Казахстану представлений трьома великими підприємствами та одним спеціалізованим заводом. Атирауський і Павлодарський нафтохімічні заводи мають потужність по 5,5 мільйона тонн сировини на рік кожен. Шимкентський нафтопереробний завод здатен обробляти 6 мільйонів тонн нафти на рік. Додатково функціонує підприємство ТОВ «СП CaspiBitum» в місті Актау з потужністю 1,5 мільйона тонн на рік. Таким чином, сукупна проєктна потужність нафтопереробки в Казахстані становить 18,5 мільйона тонн нафти на рік.

За підсумками 2025 року на потужностях казахстанських заводів було перероблено близько 18 мільйонів тонн нафти. Наведені показники свідчать про те, що місцеві нафтопереробні підприємства вже функціонують на рівні, близькому до своєї максимальної завантаженості. Наразі офіційні відомства не уточнили конкретні обсяги нафти, терміни переробки чи перелік НПЗ, залучених до процесу переговорів.Напрямки відвантаження готової продукції учасники ринку визначатимуть на комерційній основі.

Необхідність залучення іноземних виробничих потужностей для РФ зумовлена значним падінням обсягів власної нафтопереробки. Систематичні удари по російських підприємствах, зокрема по великих заводах поблизу кордону, призвели до гострого дефіциту пального в окремих регіонах. Залучення казахстанських заводів є спробою частково компенсувати навантаження на власні російські підприємства та стабілізувати внутрішній ринок нафтопродуктів.

Читайте також: Росія почала імпортувати бензин із Марокко для подолання паливного дефіциту